Тайны Баштанского района: Легенда о Веклиной иве

22 января 2018, 9:28

Читают: 0 Комментариев: 0 Рейтинг:  
 

Николаевщина окутана старинными легендами, одну из них рассказали в статье, опубликованной на сайте Николаевской областной библиотеки юношества.

На березі тихої красуні Громоклеї сумно нахилила свої шати-віти верба, яку мої односельці називають Веклиною.

Давно це було. Заселяли колишній дикий степ поселенцями із різних регіонів України. Привіз пан з-під Полтави пишноволосих вродливих дівчат і струнких парубків. Впала в око поміщику зеленоока красуня Векла, яка відрізнялася від подруг дотепністю, веселим дзвінким сміхом.

Недовгим і нетривким було кохання пана. Плакали очі, тужила душа за недоспіваним і неприхованим. Під серцем Векла носила дитину. Від людського поговору і сорому стати покриткою знайшла захист дівчина у незрадливій Громоклеї, яка сховала її у своїх хвилях. І виросла на березі неподалік того місця ніжна, сумна і трепетна верба. Під її гіллям збиралися дівчата, співали журливих пісень та згадувати лиху долю Векли.

Записано від Поліни Дмитрівни Ткаченко (1924 року народження) з с. Леніно



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *