Конкурс Николаевского хлебозавода № 1: Вечерняя Соборная

18 февраля 2017, 8:17

Читают: 0 Комментариев: 3 Рейтинг:  
 

Продолжаем публикацию статей, которые пришли на адрес сайта, в рамках конкурса Николаевского хлебозавода № 1 и «Николаевских известий». Стоит отметить, что наибольшую активность проявила Первая украинская гимназия имени Николая Аркаса, которой руководит Сергей Бережной, педагог с многолетним опытом. Илья Форысь, учащийся 10-А класса (классный руководитель Наталья Яценко) написал творческую работу о родном крае.

Я йду містом, не замислюючись, куди мене несуть ноги. На Миколаїв упали сутінки, ніч поступово заповнювала все навкруги – людей дедалі ставало менше, усі поспішали додому, вітер, що зазвичай шелестів перед заходом сонця, свистів у вухах та зобов’язував здригатися при  найменшому пориві, поступово вгамовувався. Водії покірливо один за одним вмикали фари металевих монстрів…

Прогулюючись центром міста, я опинився на Соборній – головній вулиці міста. Але тут перехожих було досить багато – усі вийшли прогулятися містом: хто після роботи, хто на нічну роботу, хто просто відсидів удома п’яту точку перед екраном комп’ютера, як я. Вулиця гарно освітлена: ввімкнули ліхтарі, наче величезні свічки з малесеньким гнітом, на якому ледь-ледь горіло полум’я. Вікна і вивіски магазинів додавали нічній пітьмі кольорів, проектуючи відблиски зеленого, червоного, синього. Грала тиха, заспокійлива музика, гомонів натовп, перетинаючими Соборну, вулицями проносилися автомобілі і трамваї, але це не заважало моєму мозкові активно регенерувати десятки думок, деякі з яких я вирішував одразу, інші ж відкладав у безстрокові задвірки пам’яті. Я думав про багато що: про екзамени, які чорною хмарою насувалися на мою гуманітарну голову, про людей, які проходили повз мене, про різну нісенітницю, яка могла б послужити підґрунтям до книги, яку я мріяв написати. Але часу на це ніколи не знаходилося. На жаль, завжди знаходилося щось більш пріоритетне та більш доречне у певний момент, і тому відбитки думок опинялися не на папері або у комп’ютерному блокноті, а на корі мого головного мозку. Сірої коробки, яка запевняла мене у тому, що я настільки різнобічний, що міг би мати талант у будь-якому напрямку. Почасти це мало бути й так, але існувало багато факторів: лінь, марна витрата дорогоцінного часу…Але я собі значущості не надавав, об’єктивно та іронічно оцінюючи дивне переконання мого его.

Якісь дивні почуття наповнювали мене під час цієї прогулянки. Знову посипалися ідеї, думки, які так хотілося реалізувати, щось змінити в своєму житті, в житті свого міста…

Ілля Форись, учень Першої української гімназії імені Миколи Аркаса


Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Комментариев: 3

  1. Аватар Серега

    Красиво!

  2. Аватар николаевец

    заборная? а где это? в Николаеве такой улицы нет! фото сделано на пересечении Советской и пр. Ленина.

  3. Аватар Ольжонок

    Наша любимая улица!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *