Кто выиграет от создания новой ОТГ на Николаевщине

15 апреля 2019, 13:17

Читают: 0 Комментариев: 0 Рейтинг:  
 

Чи зрештою утвориться Первомайська селищна ОТГ? Цим питанням протягом чотирьох років реформи децентралізації задаються як мешканці Вітовського району Миколаївщини, так і фахівці з місцевого самоврядування та державного правління всієї України.

Консультанти Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України під час робочого візиту до селища Первомайського та сільських рад потенційного об’єднання склали своє бачення на цю ситуацію.

Вітовський район Миколаївщини вже має три об’єднані територіальні громади – Воскресенську, Галицинівську та Шевченківську. Реально наблизилася до створення Мішково-Погорілівська ОТГ, якої поки що не має у перспективному плані, але у мешканців Коларівської та Мішково-Погорілівської сільських рад є бажання самим розвивати місцеве врядування.

Первомайська селищна ОТГ є в перспективному плані, але досі не утворилася. Кожна рада, яка потенційно може увійти до неї, а це Білозірська (Бармашівська), Партизанська, Новомиколаївська та Киселівська ‒ скористалася можливостями фінансової децентралізації: покращили наповнення власних бюджетів та на ці кошти зробили певне покращення. Із спілкування із головами цих рад складається враження, що вони задоволені станом речей, кожен намагається використати ситуацію на власну користь, але об’єднуватися не поспішають.

Консультанти Миколаївського РВ АМУ на кожній зустрічі звертали увагу, що враховуючи отримані фінансові ресурси, а головне, в умовах скорочення доходів бюджету Вітовського району, відбувається реальне збільшення навантаження по утриманню соціальної інфраструктури на ті сільські ради, які залишилися по за об’єднанням. Проблемними виглядають питання надання медичних послуг, утримання спільної інфраструктури.

«Ви вже фактично і так виконуєте функції об’єднаної громади в цих питаннях, ‒ підкреслила консультант з юридичних питань Лідія Віштал на зустрічі з керівництвом Первомайської селищної ради, ‒ Тільки повноцінно здійснювати свої повноваження ви не можете, оскільки не об’єдналися в ОТГ».

Раніше, серйозним аргументом для об’єднання навколо селища Первомайського були значні бюджетні надходження, які йшли від місцевого цукрового заводу. Із створенням об’єднаної громади 60% ПДФО працівників підприємства йшло би до місцевого бюджету, що ще б збільшило надходження. В Первомайському на базі використання жому ‒ відходів від цукрового виробництва, планувалося будівництво біогазового комплексу. Крім того, Первомайська опорна школа дійсно стала однією з найкращих в області. Тобто, для формування територіальної об’єднаної територіальної громади складалися всі умови. Однак, тодішнє керівництво зволікало із об’єднанням.

Зі слів секретаря та виконуючого обов’язки голови Первомайської селищної ради Тетяни Колодій власники цукрового заводу зупинили його на реконструкцію до кінця 2019 року, але є побоювання, що його діяльність взагалі не відновлять. Всьому виною висока собівартість цукрового буряку. Ця культура високо технологічна і вимагає зрошування в наших південних умовах. Навпаки, вирощування цукрового буряку в центральній Україні через більш сприятливі кліматичні умови не вимагає таких витрат та зменшує собівартість. В умовах Миколаївщини, тим більше в умовах руйнації більшості іригаційних систем, вирощення цукрового буряку та вироблення цукру стає нерентабельним.

«Із зупинкою цукрового заводу ми не тільки втратили надходження до бюджету, багато молоді виїхало на заробітки, ‒ розповіла Тетяна Колодій, ‒ Раніше, навіть з Миколаєва люди приїздили, а тепер у нас безробіття, люди покидають хати, бо виїзжають в інші міста і за кордон».

Сепеціаліст-землевпроядник Первомайської селищної ради Михайло Нос повідомив, що місцева влада намагається в цих умовах зробити все, щоб наповнити бюджет. Піднято ставку земельного податку до 1%, але навіть цього не вистачає. За надто велике інфраструктурне навантаження (навчальні та медичні заклади, заклади культури та адміністрація, дороги та ін.) на один гектар землі. В умовах зупинки бюджето-утворюючого підприємства ‒ цукрового заводу, Михайло Нос вбачає необхідність втручання обласної влади за для залучення інвестицій на територію Первомайської селищної ради.

Консультанти АМУ вкотре на зустрічах наголошують на тому, що необ’єднані громади не мають перспектив розвитку. З ними не хочуть мати справи, ні місцеві інвестори, ні, тим більш, іноземні. Держава надає інфраструктурну підтримку тільки об’єднаним громадам. Як вже повідомлялося раніше, за розрахунками консультанта з бюджетних питань Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України Юлії Забродкіної Первомайська селищна об’єднана громада через не об’єднання за роки реформи не отримала близько 23 мільйонів гривень державних коштів на підтримку розвитку громад. Ці кошти могли б піти на вирішення важливих інфраструктурних питань і пом’якшили перехід Первомайської ОТГ у самостійне плавання, навіть, в умовах зупинки головного підприємства громади.

В цих умовах питання створення ОТГ виглядає ще більш проблемним, оскільки втрата фінансової привабливості Первомайського для решти сільських рад об’єднання ще більше зосереджує їх на власних ресурсах і вирішенні власних проблем. Формально, ніхто від об’єднання офіційно не відмовився, але конкретних кроків для об’єднання не робить.

На жаль, така ситуація характерна для всіх областей України, де вже об’єдналася значна кількість територіальних громад, але при цьому залишаються необ’єднані громади і у більшості районів і вони не поспішають скористатися можливістю добровільного об’єднання. Часто, ці процеси свідомо притримують представники районної влади, захищаючи власні інтереси.  Завершення реформи децентралізації починає гальмуватися, від чого страждає вся Україна.

В цьому ключі цілком логічною виглядає ініціатива Уряду завершити у 2019 році добровільний етап реформи децентралізації і з 2020 року об’єднати решту за перспективними планами та провести адміністративно-територіальну реформу. На прикладі потенційної Первомайської селищної ОТГ стає зрозумілим, що без створення повноцінного об’єднаного органу місцевого самоврядування не можливо вирішити питання розвитку населених пунктів цих громад. Тим більше, що питання подальшого розвитку, які потребують утримання спільної інфраструктури кількох громад, наприклад, зрошувальної системи, вимагають співпраці громад на державному рівні, участі в інвестиційних обласних, державних та міжнародних проектах.


Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *