Не легко їздити водіям розбитими шляхами Миколаївщини

21 февраля 2021, 11:04

Читают: 0 Комментариев: 0 Рейтинг:  
 

Бути водієм не легко, особливо, якщо ти водій «великих» машин, які їздять розбитими шляхами Миколаївщини.

Потрібна концентрація, завжди треба бути уважним та відповідальним. Від якісного виконання роботи залежать життя людей.

Олександр Григорович Гончаренко, водій автовишки та автогідропідіймача розповів про свою складну та небезпечну професію. Чому саме обрав цю професію та які труднощі виникають на роботі.

— Розкажіть про себе: ким Ви працюєте і як довго ви працюєте за цією професією?

— Мені 46 років, працюю водієм. З 2003 до 2012 року працював механізатором ‒ комбайнером. Саме на посаді водія працюю з 2012 року, але посвідчення водія отримав ще в 1992 року. Наразі працюю водієм автовишки та автогідропідіймача у РЕСі.

— Чому Ви обрали саме цю професію?

— Завжди подобалися машини, та все, що з ними повязано. Також, щоб був заробіток, щоб можна було забезпечувати свою сімю. В будь-якій галузі є свої труднощі, ніде легко не буде, тому так. Ця професія перспективна та високооплачувана.

— Чи задоволені Ви своїм вибором?

— Час від часу. Буває дуже подобається, а бувають і свої недоліки, але з ними можна впоратися. Головне, щоб машина не підводила.

— З якими труднощами ви стикаєтеся у Вашій роботі?

— Труднощі бувають в тому, що невчасно забезпечують запасними частинами, що стосується машини котра в ремонті.

— Що найцікавіше у Вашій роботі?

— Напевно, природа та колектив. Тому що, з природою пов’язана робота, завжди працюємо на вулиці, або ж виїжджаємо за межі міста, та працюємо в полі, можна побачити багато цікавого. В колективі хороші люди, завжди підбадьорюємо один одного.

— Що б хотілося змінити?

— Можливо, щоб хоча б трохи підвищили заробітну плату та щоб вчасно забезпечували запасними частинами.

— Ви любите свою професію?

— Так, мені подобається моя професія. Я ніколи не шкодував, що обрав саме її.

— Чи багато часу займає Ваша робота?

— Робота займає вісім годин на добу, але частіше ми працюємо більше ніж вісім годин. Графік ненормований. Поломки бувають і у вихідні дні, тому викликають на роботу.

— Наскільки Ваша професія корисна і важлива для нашої країни?

— Дуже важлива, та корисна. Звичайно, що буває важко, але без електропостачання не зможемо жити.

— Розкажіть про свою сімю, хобі.

— Я маю жінку та трьох дітей: сина та двох доньок. Сину 25 років, наразі, працює закордоном. Старшій доньці 20 років, навчається в університеті, а молодшій 11 років, навчається в школі. Полюбляю рибалку, займаюся спортом ще з юних років.

— Чи вистачає часу на сімю і відпочинок?

— Не вистачає. Хіба що, коли у відпустці, тоді більше проводжу час із сімєю. Але хотілося б частіше бути разом з ними, відпочивати. Ми любимо сімєю ходити в ліс та збирати гриби, дихати свіжим повітрям, насолоджуватися красою природи.

Невеликою частиною життя поділився Олександр Григорович. Ось так проходять трудові будні водія автовишки.

Інтерв’ю провела студентка 4 курсу МНУ ім. В.О. Сухомлинського

Ярова Анна

 


Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *