После командировки Николаев сразил серостью

07 июля 2017, 16:33

Читают: 0 Комментариев: 1 Рейтинг:  
 

Повернулась з відрядження з Полтави, приїхала з автовокзалу на свій рідний Намив, і всі струни піднесення … перетворились у лахміття з секонд-хенду.

Красива Полтава справила приємне враження. Зробила на пам’ять декілька фото у її спальному мікрорайоні. Така затишна, спокійна, щира Полтава….

Яскраві, різнокольорові будинки, що аж подих перехоплює! Наче веселка переплутала небо і землю, спустилась пожити серед людей, дерев, квітів…

Та я не в плані порівняння, бо наше місто Миколаїв по-своєму красиве. Люблю його! Воно неповторне!!! Воно незрівнянне!!! Південне, лагідне, сонячне. Але чому у нашому місті такі сірі, безбарвні будинки?!.

Особливо вражає наш «спальний» мікрорайон Намив. Його люблять усі жителі міста. Маленькі миколаївські «Канари», де є пляж, річка, берегова зона відпочинку. Принаймні, люди зі скромним достатком влітку мають змогу на природі відпочити без особливих фінансових трат.

Однак, дисгармонія від того, що мальовничі барви південного міста, дивовижна краса природи затиснуті в лещата тупої, примітивної людської «фантазії», даруйте, вводить у ступор…

Звернімо увагу на кольори наших багатоповерхівок — суцільне пригнічення… Одноманітні попелястого кольору будинки-«рейхстаги»…
Зараз прийнято утеплювати стіни. Але усе відбувається за правилами тих самих попередніх «традицій» — жителі квартир так само зафарбовують утеплене покриття стін сірими фарбами. ЧОМУ?!.

Чомусь тільки дехто дозволяє собі повстати проти консерватизму… Але ці бузкові, рожеві, помаранчеві, лимонні, блакитні клаптики на житлових дев`яти-десятиповерхових будівлях, — сприймаються як «декабристи проти самодержавства»…

Одна «Рів`єра» радує. І ще один будинок на вул. Лазурній біля зупинки 21-ї маршрутки. Хоча, посеред цих суцільних сірих кольорів «Рів`єра» — як слон у мишоловці…

Невже людям не хочеться щастя, відчуття радості?..

Психологи кажуть, що колір — барометр стану душі.

…Розмови про благоустрій Намиву, естетику будівель, облагородження берегу річки Південний Буг точаться роками. Кожен кандидат у депутати Миколаївської міської ради, кожен (!!!) — хто зустрічався з мешканцями нашого двору під час своїх передвиборчих перегонів, — обнадіював, по-своєму грав на струнах очікуваного людьми дива. Мовляв, стану депутатом, доб`юсь «Програми благоустрою Намиву».
Та час іде, і нічого такого не відбувається… Докоряти більшості людям, що самі не зорганізуються — безглуздо. Бідність — діагноз хронічний… Як кажуть, хотіла б душа в рай, та гріхи не впускають.


Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Комментариев: 1

  1. Ольга

    Таке ж враження і у мене, тільки я повернулася з Білої Церкви і Стрия. Миколаїв неприємно вражає, починаючи з вокзалу(хоча там чисто) і потім вся дорога навіть просто до автовокзалу(багато людей в цій порі їдуть до Коблево,Рибаківки,Очакова). Сірість,базари,будки. Що гості міста бачать красивого їдучи наприклад тролейбусом з залізничного вокзалу до автовокзалу? Сверджую,що нічого. І вивіски майже всі російською мовою. Де ми? Сумно і образливо за наше місто….

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *