Конкурс Николаевского хлебозавода № 1: Оазис детства

27 февраля 2017, 16:39

Читают: 0 Комментариев: 0 Рейтинг:  
 

Николаевский хлебозавод № 1 и редакция газеты «Николаевские известия» продолжают публикацию статей, присланных николаевцами на конкурс о родном крае. Предлагаем творческую работу Ивана Шилина, ученика Николаевской гимназии № 41, о Дворце творчества учащихся: «Оазис детства».

Я, Шилін Ваня, учень 5-Б класу Миколаївської гімназії №41, займаюся у гуртку «Комп’ютерна школа» /педагог Беркунська Н. М./ 3-ій рік. Також восени 2016 року почав займатися в «Народному художньому колективі» оркестрі народних інструментів, грі на гітарі /педагог Савранський Г. В./ Палацу творчості учнів м. Миколаєва.

Мені дуже подобаються заняття в «Комп’ютерній школі», вони допомагають отримувати теоретичні та практичні знання з основ інформатики, вміло користуватися операційною системою ПК, графічними програмами, програмою створення презентацій та у написанні комп’ютерних програм. Завдяки знанням, які я отримую в улюбленому гуртку, я можу брати участь в міських, обласних конкурсах, впевнено використовувати свої вміння на уроках інформатики в гімназії.

А заняття в оркестрі допомагають знайомитися з музикою, різними музичними п’єсами, цікавими музичними інструментами.

Взагалі, Палац творчості — це чудовий заклад, частинка нашого міста, який допомагає бути творчим та розкутим, знаходити нових друзів та з користю проводити вільний час.

На конкурс з інформаційних технологій серед вихованців позашкільних закладів нашого міста, який буде проходити у березні 2017 року, я підготував історичну довідку з історії створення та діяльності нашого Палацу творчості учнів. Зібрати та підготувати цей матеріал мені допомагала директор Палацу 1984-2007 років Єгощенко Світлана Захарівна. Зібраний матеріал я представляю на конкурс «За что я люблю свой край». Хочу, щоб миколаївці дізналися більше про наш улюблений Палац творчості учнів, його вихованців та педагогів.

У кожному регіоні нашої держави є «островець», «оазис» незвичайно яскравого й насиченого життя дітей, щодо якого не відразу виникають слова порівняння, в якому «не працює» традиційна педагогіка, але куди діти й підлітки щиро прагнуть потрапити. Таким «оазисом» в нашому місті є Палац творчості учнів.

Палац творчості учнів – гостинний дім, над яким невладний час. Всі роки він сповнений дитячих голосів, в ньому сяють здивовані дитячі очі, щоденно твориться диво – пробудження творчого натхнення в душі кожної дитини, яка переступила його поріг.

Відкрившись у 1923 році Центральний дитячий клуб /так називався Палац творчості учнів/, став улюбленим  місцем миколаївської дітвори. Танцювальні, театральні, швейні, токарні, образотворчі гуртки,туристичний клуб та модельні майстерні, де конструювали судна та літаки – тут діти розвивали свої можливості, відточували свою майстерність.

В 1938 році Центральний дитячий клуб було перейменовано у Палац піонерів та переведено в найкраще приміщення по вул.Фалєєвській, де він знаходився до 1991 року / за винятком  періоду  Великої Вітчизняної війни та 10 років /1944 -1954 р. р.

У Палаці піонерів панувало цікаве життя: окрім занять в гуртках, діти ходили в туристичні походи, проводили лекції та концерти в школах, організовували свята. В період літніх канікул гуртківці збиралися на дачі Палацу піонерів в районі Яхт-клубу, де були човни, спортивний майданчик, ігротека, проводилися спортивні змагання; гуртківці на човнах мандрували Південним Бугом.

Палац піонерів вважався одним з кращих в Україні. Сюди звідусіль приїжджали вчитися, просили розкрити «таємниці» роботи з гуртківцями. А «таємниця» була проста: невгасаюча любов педагогів до дітей, які відповідали їм тим же.

21 червня 1941 р. у Палаці піонерів відбувся заключний концерт учасників художньої самодіяльності області, в якому брав участь переможець конкурсу – піонерський ансамбль пісні і танцю Палацу піонерів.

З перших днів Великої Вітчизняної війни тисячі миколаївців стали на захист Батьківщини. Одностайне обурення та ненависть до фашизму клекотали на багатолюдних мітингах. Миколаївці запевняли, що віддадуть всі сили, а коли необхідно, і життя для знищення гітлерівських загарбників.

В тяжкий воєнний час Палац піонерів продовжував жити та працювати. До окупації міста концертні бригади гуртківців виступали у військових частинах і шпиталях.       В країні проходила мобілізація.

Серед тих, хто пішов на фронт, були і вихованці Палацу піонерів. Виконали клятву, яку дали ще в дитинстві, – відважно захищати Батьківщину – колишні вихованці Палацу піонерів.

Після закінчення війни позашкільники, які повернулися з фронтів, з азартом переможців взялися за відбудову народного господарства та позашкільних закладів.

Палац піонерів відновив свою роботу у 1944 році.

В приміщенні по вул. К.Лібкнехта відкрилися гуртки: драматичний, балетний, хоровий, авіамодельний, радіо,художнє рукоділля, струнний, ігротека та бібліотека.

Наприкінці 40-років керівниками гуртків у Палаці піонерів працювали: Гаврилко Ростислав Андрійович – керівник драматичного гуртка, майбутній Народний артист УРСР; Манілов Григорій Феофанович – керівник еструнного оркестру, відомий музикант, Заслужений діяч мистецтва УРСР; Соломатін Петро Іванович – патріарх дитячого шахового руху, керівник шахового гуртка.

Велика Вітчизняна війна зруйнувала, знищила багато позашкільних установ, було завдано великої шкоди матеріально-технічній базі позашкільних закладів. Але вже у 1952 році Рада Міністрів СРСР приймає постанову про новий зміст позашкільної освіти, посилення трудового виховання та формування активної творчої особистості; в цей період велика увага приділяється діяльності політичних гуртків та військово-патріотичних клубів.

З довоєнних часів у Палаці піонерів плідно працювали судно модельні гуртки, авіамодельна лабораторія; ентузіаст авіації Гурський М.М.            у 1957 році організував аероклуб, де хлопчики вивчали історію авіації, конструкції літаків, сучасні досягнення вітчизняної  авіації, знайомилися з основами аеродинаміки і метеорології, одержували уміння та навички льотної справи, проходили професійну та практичну підготовку для роботи чи служби у авіації.

18 травня 1952 р. газета «Бугська зоря» писала: «Керівник авіамодельного гуртка Палацу піонерів Лукашов Г.Г. справжній педагог, якому не байдужа доля кожної дитини, він завжди радий успіхам своїх вихованців в школі, тільки відмінні знання дозволять дитині засвоїти авіаційну науку. Моделі гуртківців Германа Германовича     переможці багатьох обласних та республіканських змагань»

Більше 20-ти років навчала прекрасному мистецтву вишивки Циганенко Людмила Полікарпівна. Педагог розкривала своїм гуртківцям великі можливості пізнання прекрасного: розвивала почуття кольору, пропорції, тренувала окомір та руку, знайомила з зразками  народної творчості;виховувала якості, необхідні не тільки художнику, а й людині будь-якої професії. Отже, відбувалося поєднання трудового і художньо-естетичного виховання гуртківців. Роботи цього гуртка були прикрасою виставок у Москві, Києві та за межами нашої країни.

Оркестр народних інструментів мав великий авторитет серед школярів міста. Юні музиканти виступали в Палаці піонерів, школах, інтернатах, військових частинах, були Лауреатами обласних та республіканських конкурсів та фестивалів.

В 60-70 рр. особливого розвитку набула технічна творчість дітей та підлітків. Проголошується Всесоюзна  акція – конкурс «Тобі, люба Батьківщино!», яка позитивно вплинула на становлення технічних та спортивно-технічних гуртків. З великим бажанням займалися діти у фотогуртку, опановуючи ази фотомистецтва. Керівник гуртка Кальницький І.М. був справжнім  майстром фото, що дозволило йому в подальшому стати відомим фотожурналістом в м. Миколаєві; роботи Іллі Моїсеєвича публікувалися в багатьох газетах та журналах Радянського Союзу.

З великим захопленням займались хлопчаки в судномодельному гуртку (керівники Серік К.А., Кириченко Б.І.), педагоги зацікавили їх конструюванням яхт, суден. Особливим досягненням юних судно моделістів став радіофікований маяк, а також радіофікація Палацу піонерів.

Особливою сторінкою в історії Палацу пионеров є створення і робота дитячої кіностудії, керівником якої був Трейгер М.Н.

Молодий кінооператор створив справжню студію для дітей та юнацтва, в якій самостверджувалися талановиті юні миколаївці.

В Палаці творчості учнів збереглися ігрові та документальні фільми «Это для нас», «Звездный рейс», «Лето пионерское», «Однажды», «Ровесники, ровесницы», «Утро», «Золотой юбилей», «Корабельний город мой», «Мужество юных», які повертають нас в такі далекі, але цікаві часи 60-х років, розповідають про Палац піонерів, його педагогів та вихованців того часу

Палац піонерів у 60-ті роки жив і працював цікаво, захоплено. Початок 60-х років – прорив країни в космос. Вихованці Палацу піонерів виходять на першотравневу демонстрацію з макетом космічного корабля «Восток»; до 175-річчя Миколаєва організовано міський конкурс «Чий двір кращий!», який закликав дітей та дорослих перетворити рідний Миколаїв в місто високої культури та зразкового порядку. У 1963 р. Палац піонерів відсвяткував своє 40-річчя.

Відомий миколаївський поет Еміль Январьов керував у Палаці піонерів літературною студією.

Во Дворце пионеров работал –
Так однажды бюджет обязал –
И румяным девчонкам, ребятам,
Назначенье стиха объяснял.
Был суров мой дотошный анализ,
Были прения горячи.
А в соседнем кружке занимались
Барабанщики и трубачи.
Мы и дверь притворяли тугую,
Прищемляли напеву крыло,
Нам и комнату дали другую –
Ничего уже не помогло!
Мы сплеча наши оды судили
Посрамленный рыдал мальчуган
Ну, а трубы свое выводили,
И стучал, и стучал барабан.
И. как дым, отлетали печали,
И невольно в ребячей строке
Барабаны и трубы звучали
На бессонном своем языке.
За окошком
В летящей столбами
Золотистой закатной пыли,
Трубачи невесомо ступали,
Барабанщики тихие шли.

Прикрасою багатьох заходів в місті — парадів, концертів, фестивалів, став дитячий духовий оркестр (педагог Павленко І.П.), який у 1964 р. відсвяткував своє 10-річчя.

В цьому колективі виросли та здобули музичну освіту сотні хлопчаків, яких Іван Петрович Павленко прилучив до музичної культури, дав путівку в життя.

Гостями м. Миколаєва в грудні 1970 р. були льотчики-космонавти Радянського Союзу – Волков В.М. та Биковський В.Ф., а також Корольова Н.І., дружина академіка С.Корольова. Зустріч з дітьми відбулася в Палаці піонерів.

Палац піонерів в 1973 р. святкував свій 50-річний ювілей.

З листа М.Лисянського, адресованого вихованцям Палацу піонерів (1973 р.):

«Дорогие мои земляки! Милые мои николаевцы! Поздравляю вас, мой родной Дворец, носящий имя В.И.Ленина, с прекрасным 50-летием.

У нашего Дворца пионеров и школьников завидная судьба: он никогда не постареет. Ему сейчас 50, а он все также юн, как и в те далекие годы, когда я и мои ровесники собирались под его благословенными сводами. Низко кланяюсь Дворцу николаевской юности, желаю вам светлых и счастливых дней.

Ваш Марк Лисянский»

Сквозь золото лет дворцовая пыль
Приходит ко мне Адмиральской дорогой.
И пусть на висках серебристая пыль,
Я полон сейчас пионерской тревогой.
А сколько еще мы можем назвать
Славных имен, хороших людей,
Которым Дворец помог отыскать,
Главное дело жизни своей
В разных концах родной страны
Питомцы Дворца трудятся,
Но никогда не забудут они
Дом на Фалеевской улице.

9 травня 1975 р. сотні юних миколаївців, серед яких були і гуртківці Палацу піонерів, рано-вранці вперше привітали всіх ветеранів Великої Вітчизняної війни зі святом Перемоги. Палац піонерів до 30-річчя Великої перемоги започаткував операцію «Доброго ранку, миколаївці! З Днем Перемоги!»

Юні судномоделісти (керівник гуртка – Прокудін Степан Олександрович – аспірант Кораблебудівного інституту) — неодноразові чемпіони та призери області з судномодельного спорту. Моделі гуртківців експонувалися в     м. Москві на виставці досягнень народного господарства.

Гурток радіотехніки (керівник Сазонов Є.М.) – це 60 захоплених технікою хлопчаків, їх руками зроблені різноманітні радіоприймачі та діючі моделі: автоматичне світлове табло, електронно-обчислювальна математична скарбничка, електронна сирена, електронна автоматична карта.

Ляльки. Супутники нашого дитинства. Театр ляльок Палацу піонерів – великий дитячий колектив, де гуртківці – справжні актори. Багато вистав, чудових казок показали вихованці за 20 років існування театру.

Мистецтво фотографії захоплює дітей. Життя рідного міста, живописні куточки рідного краю – все це зберігає об’єктив юного фотокореспондента. Роботами гуртківців фотостудії поповнювався фонд музеїв Палацу піонерів.

Ансамбль танцю Палацу піонерів (педагоги: Калашніков Г.О., Стахорський А.О., Беліонок Т.Ю.) – багаторазовий Лауреат Республіканських конкурсів та фестивалів.

70-80 рр. – це період створення в нашій країні умов для розвитку туристсько-краєзнавчої роботи.

В Палаці піонерів після багаторічної пошукової роботи відкрито Музей історії піонерського руху /1972 р./,продовжував роботу Музей  бойової слави.

Перші туристи Палацу піонерів здійснили свої подорожі до Криму. З кожним роком маршрути юних туристів змінювалися – їх можливо було зустріти на теренах Миколаївщини, Криму, Карпат, Кавказу, Тянь-Шаню; серед учасників змагань з спортивного орієнтування, в археологічних та літературно-краєзнавчих експедиціях. З ними поряд — їх педагоги: Єлісєєв В.Ф., Мирошніченко Є.Г., Шмалько С.А.,Терентьєв М.І.,  Шаповалов П.Г., Котик М.В.

В середині 80-х рр. розпочався активний рух зі створення гуртків по освоєнню комп’ютерної техніки. На базі Миколаївського кораблебудівного інституту відкрився гурток «Юний програміст», який згодом перетворився у «Комп’ютерну школу»

Новий імпульс до роботи одержали колективи естетичного напряму-танцювальні, оркестрові, театральні, вокальні.

Вперше в історії  позашкільних закладів Миколаївщини Рішенням колегії Міністерства народної освіти України №3/26 Р від 24.04.1990 р. ансамблю танцю «Юність Прибужжя» (художній керівник Мирошниченко О.Я) та ансамбль класичного танцю «Дивертисмент» (художній керівник Беліонок – Смикова Т.Ю) присвоєно звання «Зразковий художній колектив».

В 1991 році це звання присвоєно оркестру народних інструментів (художній керівник Комінарець О.В), капелі бандуристів «Україночка» (художній керівник Січко В.С)

1994 рік – отримали звання «Зразковий художній колектив»: театральний колектив «Мрія» (Олійник М.О.), духовий оркестр (Камінецький Ф.М.)

1998 рік – ансамбль танцю «Джерельце» (Макарова Г.Ю.); 2002 рік – ансамбль народного танцю «Веселка» (Зарванська В.В.), 2008 рік – колектив естрадного співу «Каприз» (Островська Т.А.).

1991 рік особливий для вихованців та педагогів Палацу піонерів. Споруду суспільно політичного центру по вул. Адміральській, 31 передано дітям.

Рішенням виконкому міської Ради народних депутатів №440 від 29 листопада 1991 року: «… у зв’язку зі зміною суспільно-політичної ситуації в суспільстві Виконком міської Ради народних депутатів вирішив перейменувати Палац піонерів і школярів у Палац творчості учнів»

Новий 1992 рік вихованці зустрічали в новій актовій залі на 570 місць, в просторих учбових кабінетах.

Газета «Вечерний Николаев» писала: «Итак, в канун Нового года у многочисленного коллектива городского Дворца творчества учащихся состоялся чудесный праздник. Взрослые осуществили мудрое решение: передали свое, оплаченное личными партийными взносами пап и мам здание бывшего Дома политпросвещения детям. Есть теперь место для хоров и оркестров, ансамблей, кружков художественного и технического творчества, есть паркет для танцоров, даже буфет теперь будет у ребят…»

Саме з початку 90 — років до сьогоднішнього дня ПТУ став по-справжньому ведучим позашкільним закладом в місті та області.

Палац творчості учнів, зі слів відомої миколаївської журналістки,став «справжньою кузнею свят», починаючи з Всеукраїнського фестивалю ігрових програм «Місто дитячих посмішок» до відомих і улюблених всім містом новорічних свят.

Традиція підготовки та проведення новорічних вистав існує багато років, але особливо цікавими та яскравими вони стали в новій залі. В новорічних виставах беруть участь близько 200 вихованці та 5-7 педагогів; підготовча робота ведеться дорослими та вихованцями відділу естетичного виховання, організаційно-масового, декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, відділу технічної творчості.

«Палац – це ми, ми – це Палац!» таку назву має свято, яке традиційно проходить з 1992 року. Нова традиція народилася в той час, коли Палац одержав не тільки нове приміщення, але й нове дихання. Діти з педагогами та батьками пишуть сценарій, готують костюми т реквізит, сувеніри. Це свято проходить весело, завзято та цікаво.

У 2013 році Палац творчості учнів відмітив свій 90-річний ювілей.

Сьогодні Палац — це понад 4 тисячі вихованців, які займаються в 305-ти гуртках; працює 115 педагогів.

Вихованці Палацу творчості учнів переможці Міжнародних, Всеукраїнських, обласних та міських конкурсів; 14 вихованців стали номінантами загальноміської програми «Городянин року» в номінації «Надія року».

Почесні звання «Народний художній колектив» присвоєно:

Ансамблю класичного танцю «Дивертисмент»
Ансамблю танцю «Джерельце»
Ансамблю танцю «Юність Прибужжя»
Оркестру народних інструментів
Театральному колективу «Мрія»
Духовому оркестру

Звання «Зразковий художній колектив»:

Ансамблю народного танцю «Веселка»
Капелі бандуристів «Україночка»
Гуртку декоративно-прикладного мистецтва «Мальви»
Фольклорному гурту «Барвінок»
Ми всі пишаємося нашим Палацом та дуже його любимо!

 Іван Шилі, учень 5-Б класу Миколаївської гімназії №41


Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *