Николаевский школьник рассуждает о том, что важнее: воспитывать сирот, помогать старикам или всегда приходить на помощь

25 апреля 2017, 13:53

Читают: 0 Комментариев: 3 Рейтинг:  
 

Добро спішіть творити, люди,
Воно, як сонце, серце зігріва,
В добрі нам всім зручніше буде,
Без нього затишку нема.
Живіть, добро звершайте!
Та нагород за це не вимагайте!
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра!

Людяність, милосердя, добро. Такі знайомі нам ці слова. Все частіше ми говоримо про них, а чи кожна людина відкрита для добра? Чомусь, сьогодні наше суспільство заражене вірусом егоїзму, зла і жорстокості. Зачерствілі людські серця, заросли ряскою байдужості до чужого горя, чужої біди, яких у нашому житті дуже багато.

Предлагаем вашему вниманию статью Василия Сагун, ученика Галициновской ООШ Витовского района Николаевской области в рамках конкурса «Копилка добрых дел», проводимого «Николаевскими известиями» совместно с депутатом Николаевского областного совета Владимиром Фроленко.

З давніх-давен закономірно вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок  бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого, розрадити самотніх.

Хотілося б, щоб ми збагатили свої серця любов’ю до людей, до природи, своїх рідних, щоб назавжди викоренили зі своїх душ зло, жорстокість, ненависть, бо тільки у світі добра панує любов і повага, мир і спокій.

Отже, сьогодні ми поведемо  розмову про добро!

Часто, ми не задумуємось над тим, що таке добро, в чому воно виявляється і чому ми маємо бути добрими.

Робити добро чи ні — це особисте право кожної людини. Кожен має право морального вибору, який відображає його поведінку в різних життєвих ситуаціях. Вважається, що добрих, щирих людей на світі більше. Належність до таких, ми відчуваємо на тонкому, інтуїтивному рівні, адже всі наші дії — наслідок наших думок і помислів. Таким чином, вчинки, які  ми здійснюємо, відображають нашу внутрішню суть.

Добрі справи людей високо оцінювалися за всіх часів. Коли ми говоримо про добрі справи, згадується діяльність тих безсрібників, що їхали за тридев’ять земель рятувати людей від хвороб, учити дітей, допомагати жертвам катастроф і т.п. Добрі справи — це і добродійність багатих людей, що на свої гроші будували гімназії і школи, відкривали і утримували безкоштовні лікарні і будинки для старих, матеріально підтримували таланти і допомагали одержати освіту бідним молодим людям. Але якщо кожен з нас буде відкладати добрі справи до виникнення критичних життєвих ситуацій або до моменту, коли він нагромадить великий капітал, то можна і спізнитися.

Зараз я відкрию власну скриньку добрих справ, і розкажу  про людей та їхні справи, що і наповнили цю величеньку скриньку.

Професія вчителя одна з самих шанованих, почесних і відповідальних професій. Можна сказати, що вчитель створює майбутнє країни, тому що від його праці багато в чому залежить розвиток знань у молодого покоління. Професія вчителя вимагає особливого покликання.

Вихованням і навчанням можуть займатися тільки люди зі схильністю й любов’ю до цієї справи. Учитель повинен передавати свої знання іншим, захоплюватися самим процесом навчання й виховання людини. Успіх багато в чому залежить від його вміння налагодити правильні взаємини з дітьми. Робота вчителя висуває більші вимоги до його уваги. Учитель працює з усім класом, і йому необхідно тримати в поле зору багатьох учнів. Він повинен уміти зауважувати всі зміни в їх поводженні.

На моїй малій Батьківщині, цю велику, і, водночас, почесну, а головне, добру справу, виконує ціла низка благородних, добрих і чуйних вчителів, які не жалкуючи себе, розпалюють в нас вогник, який буде світити нам на протязі всього життя!

Педагогічний колектив Галицинівської ЗОШ

Якщо ти прагнеш до того, щоб твої слова і справи, нехай малі, несли твоїм близьким, рідним, друзям тепло, — це вже багато. При цьому треба завжди пам’ятати, що доброта в  основі своїй безкорислива. Якщо яка-небудь фірма або банк оплачує трансляцію концерту рок-зірки або поп-діви, ці акції  не робляться без власної користі. Тому, я думаю, їх не можна вважати благодійними (тобто такими, що несуть благо), тому що в основі таких «добрих» справ лежить користь. Поки що на сучасному українському обрії багатіїв, що займаються доброчинністю, не видно. Наші капіталісти зараз піклуються тільки про себе і своїх близьких. А от представник діаспори Петро Яцик заснував Міжнародний конкурс знавців української мови. Наші ж пани-підприємці і банкіри щось не поспішають чинити добро. А вже які багаті…

Та в нашому місті є дуже добрий, чуйний і благородний депутат – Володимир Фроленко. Саме він з «Миколаївськими вістями» організував цей чудовий конкурс, який допомагає відкривати дітям свої таланти і вміння. Велике спасибі Вам!

Кожна людина, помисли і вчинки якої спрямовані на створення добра, живе воістину повноцінним життям. За допомогою своїх добрих справ людина здатна зробити світ кращим, перспективнішим і світлішим, дарує надію на відродження.

В моєму селі, вже багато років поспіль, посаду сільського голови, а тепер вже й голови об’єднаної громади, займає дуже благородна, добра людина – Назар Іван Васильович. Вже  багато років він працює на благо рідного села, а з цього року, на благо цілої громади! Він зробив усе, щоб наше село стало найкращим у нашому районі! «Робити добро» — його життєве кредо! Ось з таких людей, потрібно брати приклад сучасній молоді! Дякуємо Вам, Іване Васильовичу!

Голова громади – Назар. І.В.

Добрі вчинки цінні тоді, коли вони безкорисливі. Якщо ви когось пригощаєте або ділитеся чимось з тим, хто потребує допомоги, — не чекайте подяки. Ми схильні сподіватися, що наше життя буде довгим і стабільним. Але такі очікування не завжди виправдовуються. Доля людини — це не пряма світла смуга, а тернистий шлях, наповнений різноманітними випробуваннями. Ніхто не знає, яким буде його завтрашній день і чи буде він взагалі. Життєві обставини можуть скластися так, що багата людина стане бідною, а здорова — хворою. І той, хто допомагав (або не допомагав) іншим — сам може потребувати допомоги.

В моєму рідному селі  росте здорова, чесна, а головне – добра молодь! Своїми добрими вчинками, вони поповнюють нашу спільну скриньку добрих справ! Наша школа також поповнила нашу скриньку різними благодійними і добрими справами та вчинками!

06.04.2017 учні Галицинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів долучились до акції «Серце до серця» і прийняли активну участь у благодійному ярмарку. Зібрані кошти будуть направлені на лікування дітей з вадами зору.

05.04.2017 року працівники Галицинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів відправили для воїнів АТО благодійну допомогу, яку підготували учні, батьки та працівники нашої школи.

24.03. учні Галицинівської ЗОШ І-ІІІ ст. разом з воїнами військової частини 3767А взяли участь у благоустрої території біля школи та висадили алею каштанів.

Щороку у нашій школі проходить тиждень здоров’я! В рамках проведення цього тижня, наша шкільна агітбригада виступає перед усією школою з агітаційною програмою на тему «Молодь обирає здоров’я!». Тим самим залучаючи дітей до ведення здорового способу життя! Ось таку добру справу робить наша команда шкільного самоврядування!

Ось такі, здавалося б невеличкі справи, створюють світ добра, і збагачують нашу спільну скриньку добрих справ!

У цьому році, я представляв місто Миколаїв на Всеукраїнській олімпіаді з географії, посівши почесне ІІ місце. До олімпіади, довгих 3 роки, мене готувала найкраща вчителька з географії – Петренко Оксана Миколаївна. Завдяки її доброті, я відкрив у собі потяг до такої цікавої науки, як географія! Вона робить дуже добру справу особисто для мене! Вона навчає мене не лише у школі, а у позашкільний час! Завдяки цій добрій людині я досяг таких вершин! Низький уклін Вам, Оксано Миколаївно!

Мені згадалося невелике оповідання-притча І. С. Тургенєва «Два багатії». Письменник віддає належне і звеличує багатія Ротшильда, що виділяє великі гроші на виховання сиріт, на лікування хворих, утримання самотніх старих. І відразу Тургенєв згадує, як бідний російський селянин взяв у свою родину сироту. На нарікання дружини, що і так голодно в родині, а тепер їм навіть не буде за що купити сіль, щоб посолити юшку, селянин відповідає: «А ми її… і несолону». Тургенєв робить висновок: «Далеко Ротшильду до цього мужика!» Так, цей бідняк добріший мільярдера, багатший душею. Недарма оповідання називається «Два багатії», хоча формально один з героїв — бідняк.

Завершуючи твір, хочу сказати: дуже правильна ця фраза: «Поспішайте робити добро!» Не треба чекати, коли станеш багатим, як Ротшильд. Добрі справи… Це і добрі слова, і допомога старим, і підтримка друзів. Задумайся: коли ти останній раз дарував мамі квіти? А коли допоміг їй по господарству? Чи давно відвідував бабусю? Чи дзвониш дідусеві регулярно, чи ділишся з ним своїми проблемами? Чи допоміг молодшій сестрі, коли вона просила тебе про допомогу, або відговорився вічною зайнятістю? Чи відвідав хворого друга? Це все і багато чого іншого, уже можна робити сьогодні. Не відкладайте добрі справи на майбутнє! 


Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Комментариев: 3

  1. галициновец

    Фу… Такой маленький, а уже жополиз

  2. Согласна! Очень не приятно читать изречение малолетних подхалимов !….( Кто-то же надоумил ребенка, что целовать всех в одно место ЭТО путь к успеху…

  3. Лимани

    Ахахаха. Народився б автор років 50 назад, ціни б цьому маленькому дуполизу не було б.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *