Николаевские первопроходцы, или: как село может стать привлекательнее города

14 февраля 2018, 9:38

Читают: 0 Комментариев: 0 Рейтинг:  
 

Сьогодні в гості до редакції «Миколаївських вістей» завітав Валентин Анатолійович Бойко – директор центру розвитку місцевого самоврядування  Миколаївської області.

— Мені дуже приємно з вами поспілкуватися. Ми з вами вперше спілкуємося ось так, а слідкуємо за вашою діяльністю дуже давно. Тому що, дійсно, для мене Ви – «першопроходець», тобто та людина, яка йде різною місцевістю: десь гірськими тропами, десь пролазить крізь кущі, але йде впевнено до тієї мети, щоб допомогти всім громадам якось налаштуватися на позитивну діяльність. І взагалі, на мою думку, саме ця реформа, це – єдина реформа, яка дає результат. Знаєте, мені здається, що в майбутньому саме громади, члени громад, підуть до Верховної Ради, будуть керувати в областях. І це буде правильно, тому що саме народ повинен керувати в цій державі. Уже пройшло більше трошки року з того моменту, як створилися перші громади. Які можна зробити висновки?

— По-перше, дякую за це запрошення, я з величезною приємністю прийшов до вас. Я вам дуже дякую за ті публікації, які ви надаєте у вашому виданні, вони дуже популярні і відомі на всю Україну. Що стосується «піонерів», то я мушу сказати, що першим завжди складно. Але вони мають певні дивіденди, все ж таки так. І це саме реформи лідерів. Це реформи лідерів, тих, хто має власну думку, хто не злякався, хто проявив сміливість, хто став у весь зріст, і пішов на зустріч власній долі. Ця реформа як раз саме для таких людей. У нас є певних консерватизм, у суспільстві, він існує. Він існує ще з царських часів, коли після царської влади не сприймалась радянська влада, але набувшись радянської влади за 72 роки, навіть більше, люди, які мають працювати  в умовах ринкової економіки, не зовсім правильно сприймають. Не сприймають це на перший раз, але це природньо. Відверто кажучи, ця реформа, вона розрахована на масштабність, в тому числі і на Миколаївщині. В Миколаївської області об’єдналися 29 громад, тобто нас існує 29 громад, з яких 28 пройшли перші вибори. Наша перша громада – це Куцурубська громада, і вона об’єдналась у 2015 році. Далі у 2016 об’єднались 21 громада, з яких 19 пройшли вибори. Умовно кажучи, 19 громад у 2016, всі інші у 2017 році – в квітні (Дорошнівська), в жовтні (Новополтавська), і в грудні (7 громад). Зовсім юні громади.

— Які складнощі у всіх громадах за цей період ви побачили? Найбільші складнощі, які довелося пройти і керівництву і взагалі, членам громад.

— Тут питання в тому, що громади, у разі об’єднання, отримують повноваження міста обласного значення, або району.  І найскладніше було — це організаційно-нормативне становлення громад. Ми маємо розуміти, шо голови громад не закінчували академію державного управління, і це ті самі люди, які «навчаються на колесах», можна так сказати. Люди їх обрали, але їх треба навчити адмініструванню, навчити адміністративній та політичній культурі. Це основне завдання нашого центру розвитку місцевого самоврядування, яке з Міністерством  регіонального розвитку і житлового будівництва. Ми якраз розказуємо громадам, як правильно зробити відповідно до закону: як сформувати бюджет, як сформувати структуру, як сформувати виконавчий комітет, як працювати з депутатським корпусом.

— У вас є фахівці відповідні? Чи ви залучаєте їх до цих зустрічей, консультацій? Як це відбувається?

— Справа в тому, що наш центр зараз наразі має трьох фахівців. Це – експерти: з комунікації, з регіонального розвитку, з питань місцевого бюджету. І зараз вже є три вакансії: експерт з децентралізації, експерт з надання адміністративно-соціальних  послуг, та експерт з просторового планування. Тобто та кількість експертів, яка є в центрі розвитку місцевого самоврядування, вона дозволяє максимум діапазону,  з яким працює місцеве масове самоврядування, надати допомогу методичну,  інформаційно-роз’яснувальну, на прикладах. Якщо ми не можемо якось допомогти громадам, у випадках, наприклад, нормативної неузгодженості, ми даємо пропозиції і до міністерства і до депутатів, напряму працюємо з депутатським корпусом, і вносимо цю пропозицію або на розгляд Кабміну, або на розгляд Верховній Раді, через певні механізми. Але ми завжди з громадами, завжди поруч. Ми проводимо семінари, тренінги, навчання, їздимо в інші області (навчальні поїздки), ми все це робимо.

— А взагалі, вже можна говорити про перші успіхи у громадах на Миколаївщині?

— Ви знаєте, колись мені вже задавали питання: «Які успішні громади?». Я би не відокремлював «окремі громади успішні».

— Я так і знала, що ви так скажете. І це правильно.

— Так, і це правильно, це було б не політкоректно. Я вважаю, що всі громади, які об’єдналися, вони успішні.

— Тому що вони перший крок зробили.

— Вони пройшли складний період гармонізації стосунків з районними та державними адміністраціями, прийняття повноважень. Це і психологічно і адміністративно дуже складний процес.  У нас не має такого формату : один район – одна громада, щоб зразу взяти владу в свої руки,  у тому числі виконувати ті функції, які виконував колись голова районної  державної адміністрації районної ради. У нас відбулося розукрупнення району за рахунок створення  об’єднаних  територіально громад, і треба було увесь час вибудовувати відносини, в тому числі з державою. Тобто, функції, повноваження, ресурси, фінанси, а це і людський фактор і психологічний. Дуже багато в цій реформі психології. Один із філософів, світового рівня сказав: «Будь-яка реформа приречена на неуспіх (поразку), якщо вона не психологічна». Тому реформа, перш за все, психологічна має бути. Тому наша робота на 95% комунікативна, тобто ми з людьми спілкуємося. Ми їм розказуємо як правильно робити, робити так, щоб це було ефективно, та не просто розказуємо, ми посилаємося на досвід світовий, не тільки в нашій країні, та і в інших.

— Мені здається, що найважче  в громадах створити робочі  місця на сьогоднішній момент. Тому що сьогодні взагалі у нас в Україні дуже мало створюється робочих місць, і тим більше у сільській місцевості.  Як вони намагаються це зробити?

— От ми говоримо: «децентралізація», синонім до децентралізації – це розвиток. По суті, це реформа призначена для того, щоб розвивати ті території, на яких утворенні ці об’єднані територіальні громади. Кожна об’єднана  територіальна громада має працювати як вільна економічна зона, і основною метою об’єднаної територіальної громади є створення виробництва, створення робочих місць, створення додаткової вартості, на цій території. Щоб ця додаткова вартість працювала потім на громаду, у вигляді тих податків, які будуть сплачувати бізнес.

— А ви їм даєте якісь рекомендації, допомагаєте створювати проекти?

— У нас експерт з регіонального розвитку, Микола Олександрович, дуже багато працює у цьому. Ми допомагаємо створювати, або приймати стратегію розвитку кожної із громади. У минулому році ми допомогли Шевченківській громаді та Веселинівськії, в цьому році ми п’ятьом будемо допомагати.  Я хочу сказати, що ми допомагаємо у різних консультаціях, консультації у нас в центрі щодо тих проектів які подаються на державний фонд регіонального розвитку, тож наша компетенція і наша допомога. Ми допомагаємо в частині тих проектів, що стосується отримання і реалізації розвитку інфраструктури об’єднання територіальних громади. Взагалі, цей рік, 2018, пан Зубко Геннадій Григорович, оголосив цей рік як рік регіонального розвитку. Але саме регіонального розвитку нам дуже не вистачає. Тобто громада – це вивільнення енергії, це визначення як краще зробити, як ефективніше вкласти кошти. На просторах YouTube гуляє такий ролик, у якому привезли фахівця з області, який працював там 20 чи 30 років. Він ремонтував дороги, створював дороги, його попросили обстежити частину дороги та сказати, скільки буде коштувати створювання дороги. Він обстежив, сказав що це коштує 5 мільйонів гривень. Голова громади йому каже: «А я зробив це за 1,8 мільйонів».

— Ось, бачите, є успіхі певні. Можна із нічого зробити щось, аби було бажання, сила, витримка, енергія, люди хотіли б щось створювати для себе. Тоді вже і дитячі садки будувати, і школи, нові дороги. Але все ж таки, деякі райони, населені пункти та  їхні жителі не йдуть шляхом створення громад. Щоб Ви їм порадили?

— Я колись давав інтерв’ю, і казав що, я вважаю, бігти від цією  законсервованої бідності, від законсервованої системи, яка працювала ще до реформи треба швидше. Проте, не у всіх це відбувається. Відверто кажучи, уже психологічно вся Миколаївська область готова до того, щоб буди об’єднаними громадами. Дуже багато заходів було проведено, на всіх рівнях  доведена інформація, причому до всіх доведена. Треба визрівати людям, і це таких процес, що сило мить він не передбачає, закон називається «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Якщо б він називався «Про право на  об’єднання територіальних громад», або якось по іншому, то можна було б щось говорити. А оскільки добровільність – це головний чинник, і досі добровільність є визначальним чинником. Це повинно природньо проходити, і ті громади, дивлячись на успіхі інших об’єднаних  територіальних громад все ж таки прийдуть до цього рішення, або об’єднаються вже до об’єднаних територіальних громад, чи розпочнуть процес об’єднання.

— Зрозуміло, що приєднатися до створених громад можливо. Скажіть, а якщо, наприклад, громада об’єдналася, є там 3-4 населених пунктів, і жителі якихось менших сіл за кількості населення і за обсягом коштів, висловлять своє невдоволення керівництвом громади, і можливо, захочуть вийти, або приєднатися до іншою громади. Цей процес можливий, чи вже не можна це зробити?

— Апріорі, погане те рішення, котре не можна відмінити, тому що життя є життя, теорія є теорія. Поки що у Законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не передбачений механізм виходу об’єднаних  територіальних громад. І в Миколаївській області таких немає, щоб хтось хотів вийти, або перейти до іншої громади. Я, принаймні, такого не чув.

— Чула, що певні населені пункти хочуть приєднатися до вже створених громад.

— Хотів би вам сказати, що механізм приєднання об’єднаних територіальних громад досить такий жорсткий. Якщо громада хоче приєднатися до вже об’єднаних територіальних громад, а об’єднана територіальна громада у цьому відмовляє, то об’єднана територіальна громада постановою Кабміну позбавляється своїх повноважень, пов’язаних з прямими міжбюджетними відносинами. Тобто, механізм приєднання до об’єднаних територіальних громад має певну мотивацію, стимул, саме суміжним громадам, які поруч  знаходяться, є сусідами об’єднаних територіальних громад, все ж таки заохочуються і мають право заохочуватися.

— Але все ж таки будуть відбуватися перевибори керівництва, чи ні?

— Ні, от у даному  випадку, перевибори керівництва не будуть відбуватися, тільки довибори депутатського корпусу, і все. Це правильно. З 29 об’єднаних територіальних, у нас за перспективним планом об’єдналися, станом на сьогодні, 2 громади (Галицинівська і Баштанська). Тобто, виходячи з спроможності громад, яку представляла собі держава, от у нас є дві громади, а решта громад об’єднались у режимі такого вільного об’єднання, і вони обирали собі сусідів. Відверто кажучи, саме поняття «спроможність» передбачає те, що їх треба «доукрупнювати». Десь мала чи кадрова чисельність виникає. Є такі дослідження, що, взагалі, кадрової проблеми не буде, щодо і проектного менеджменту, управління проектів, і бухгалтерами , економістами, якщо чисельність громади порядком десь 5-6 тисяч осіб. Якщо чисельність громад десь 2,5-3 тисяч осіб, у сільській місцевості, мається на увазі, то ця проблема виникає, але іноді громада знаходить своїх спеціалістів. Тобто, якщо якісь чутки ходили про те, що там буде тотальне звільнення, — це не відповідає дійсності. Навпаки, кадровий голод, якщо людина – фахівець, їй знайдеться обов’язково робоче місце в об’єднаних територіальних громадах. Це – практика.

 — Завжди наше українське суспільство хвилювало питання: це молодь в селі, у сільській місцевості, це створення умов для  того, щоб молодь поверталося в село, отримуючи фахову освіту. В створених громадах є якісь такі напрацювання, чи, можливо, підуть шляхом напрацювання того, щоб молодь залучати до соціальних проектів, для молоді створювати робочі місця, та інші умови, щоб все таки молодь поповнювала громади.

— Хочу сказати, що це дуже нагальна тема. І взагалі, що ті громадські організації, у тому числі молодь, вони часті гості в центрі розвитку місцевого самоврядування, ми їм надаємо майданчик, проводимо спільні конференції, спільні заходи, спільне навчання. Є така програма, це дуже болюча тема зараз, яка пов’язана з відновленням села. Відверто кажучи, коли говорять: «немає школи – немає села», або «немає наповнення класів», то що казати за наповнення класів — молоді немає. Буде молодь, будуть родини, будуть діти, і буде наповнення класів та шкіл, тому треба говорити, щоб повернути молодь до села. І ця програма дійсно є майже у кожній об’єднаній територіальній громаді. Як прийняти, як створити умови, для того, щоб молодь  повернулось. Я хочу запросити, всіх, і вас, особисто, пані Тетяна, у нас 15 числа буде захід в центрі розвитку місцевого самоврядування, яке називається «Русь», громада – університет – студент. Ми запросили потенційних роботодавців, голів об’єднаних, або представників апарату об’єднаних територіальних  громад. Студентів запросили, і представників наших вищих навчальних закладів для того, щоб послухали всі сторони, також буде центр зайнятості, який просто намалює цю картину: які вакансії, які спеціальності потребує об’єднані територіальні громади. Центр зайнятості майже рік працює з об’єднаними територіальними громадами. То, якщо дуже цікаво буде, приходьте, будь ласка.

— Із задоволенням, ми можемо внести пропозицію щодо конкурсу для громад. Тим більше, якщо б підтримали усі депутати Миколаївської обласної Ради, щоб виділили кошти на цей конкурс. Я думаю, що могли б громади позмагатися в різних напрямках, наприклад, фінансово-економічний зростання, долучення молоді до соціальних проектів, створення робочих міст, тощо. Правда?

— Правда, я вважаю це супер актуально зараз.

— А ми будем головними медіа спонсорами.

— Дякую дуже вам.

— Я думаю, що ми з вами добре поспілкувалися на перший раз. Ми вас запрошуємо завжди, приходьте, і будемо далі висвітлювати ці актуальні питання.

— Дякую, а я вас запрошую до нас, до нашої роботи. Ви завжди в курсі у всіх подій, які відбуваються у нашому центрі розвитку місцевого самоврядування. Будуть у нас цікаві подорожі по Миколаївщині, в тому числі, за межами Миколаївської області (навчальні поїздки). Будь ласка, запрошуємо вас.

Залишається сподіватися, що громади та їхні мешканці зуміють створити умови в населених пунктах сільської місцевості значно кращими, ніж у містах. Вони мають для цього все: матерільно-технічний та людський потенціал, енергію, а саме головне — бажання жити в гарних умовах.


Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *