Цілеспрямована, сповнена ідей Альона Ракова — кандидат на посаду Галицинівського сільського голови на Миколаївщині

20 октября 2020, 10:30

Читают: 0 Комментариев: 0 Рейтинг:  
 

Попереду вибори до місцевих рад, сільрад та ОТГ на Миколаївщині. Жителі області по-різному ставляться до свого права обирати та бути обраним. Хтось зневірився в обранцях, хтось, навпаки прагне сам обиратися. 25 жовтня мине швидко, а потім стане зрозуміло, хто відчув розумом і серцем і зробив правильний вибір.

Наша редакція сумлінно вивчила списки кандидатів від різних політичних сил, самовисуванців на посаду Галицинівського сільського голови. Вирішили зустрітися та обговорити плани з Альоною Раковою, яка добре знає не тільки Галицинівську ОТГ, а й увесь Вітовський район. Нам доводилося і раніше спілкуватися з цією відомою жінкою, яка завжди серйозна, цілеспрямована, сповнена ідей. Тож вирішили, спілкуючись із сильним співрозмовником, поставити нелегкі запитання.

Фото "Преступности. НЕТ"
Фото «Преступности. НЕТ»

Читачам завжди цікаво знати подробиці особистого життя. Кілька питань і кілька коротких відповідей.
Сімейний стан. Вже 30 років, як я заміжня за своїм однокласником Миколою, разом з яким у щасливому шлюбі ми виховали доньку Юлію.
Хоббі. Прикро визнавати, але в сучасному темпі мого життя мені просто не вистачає часу займатися улюбленою справою, так як повністю присвячую себе роботі. Колись в далекій молодості дуже любила займатися кулінарією, випічкою та радувала свою родину смаколиками. Зараз нажаль, на це часу не вистачає.
Про що мрієте? Як би це банально не звучало, але найзаповітніша моя мрія – це щоб моя сім’я та близькі були здорові. Я мрію якнайдовше залишатися люблячою донькою, дружиною, мамою і в майбутньому стати щасливою бабусею.
Кому довіряєте? В реаліях сьогодення можу довіряти і покладатися здебільшого тільки на себе, свою сім’ю. хотілось, щоб довіряти можна було б більшій кількості людей, але нажаль доводиться довіряючи перевіряти.
Як відпочиваєте? Відпочиваю тільки уві сні. Але ж все ж таки якщо знаходиться вільна хвилинка, намагаюсь провести свій час зі своєю родиною та друзями: сходити в кіно, чи в кафе чи просто прогулятися вулицями рідного села чи міста.

– Місцеві вибори 2020 стали лакмусовим папірцем на перевірку як кандидатів, так і виборців. Одні в очікуванні змін, інші тільки роздають обіцянки. Теж будете обіцяти?

– Сама не довіряю тим, хто багато обіцяє, м’яко стелить…Не завжди за гарними словами та «крутими» обіцянками стоїть правда. Краще людям відверто сказати, що не все можна зробити одразу. Є такі плани та програми, які потребують невеликих зусиль та матеріальних затрат для вирішення, а є й такі, на реалізацію яких піде не один місяць, а може й рік. Наприклад: будівництво нового мосту через Південний Буг, відкриття нового виробництва тощо.

Моя життєва позиція не обіцяти, а робити, докладати всіх можливих зусиль, задіювати всі можливі механізми для досягнення поставлених цілей. Оскільки робота на посаді сільського голови — це велика відповідальність перед кожним виборцем, обіцянки повинні бути реальними, тому можна говорити, що це не обіцянки, а план дій на майбутнє.

А виконання плану намічених дій можливий лише завдяки злагодженій роботі кожного.

– Давайте з Вами поговоримо відверто. Ви – успішний керівник процвітаючого підприємства. Тут у Вас – один кабінет і одне крісло, а там… Безліч проблем, починаючи від благоустрою до втілення у життя багатьох сучасних програм. Як Ви зважились на такий крок: подати свою кандидатуру на посаду Галицинівського сільського голови?

– Ви не перші задаєте мені це питання і я відверто вам скажу, що рішення балотуватись я приймала виважено, оскільки мені  не байдужа моя громада, я тут живу, маю можливість особисто спостерігати за позитивними змінами, та бачу ще невирішені питання. Та коли я розумію, що можна ряд питань вирішувати оперативно, по-господарські, я не можу стояти осторонь та спостерігати, я впевнена, що зможу організувати роботу так, щоб громада розвивалась і кожен відчував турботу з боку влади. Знаєте, скажу відверто: мені не байдуже, що залишиться після мене. Можна мовчки спостерігати, а можна включитися до роботи та свої ідеї втілити у життя. Кожне село Галицинівської громади має свою родзинку: чому б не зробити ці села найкращими, найбагатшими, найпривабливішими у Миколаївській області.

– Мені зрозуміло, що саме цей край для Вас рідний. Недарма з покоління в покоління передається народна мудрість: «Де народився, там і згодився». Але й відповідальності значно більше, бо – землячка. Замислювались над цим та над тим, які труднощі Вас очікують?

– Так, я усвідомлюю, що нестиму відповідальність за кожне своє рішення і кожну допущену помилку в більшій мірі, ніж будь-хто. Відповідальність завжди на першому місці, де б я не працювала. І до можливих труднощів, я також готова. Але заради досягнення спільної мети – покращення життя жителів нашої громади буду співпрацювати з усіма небайдужими: активістами села, молоддю, особами похилого віку, особами, які обіймають різні  посади і які мають різні політичні погляди. Сподіваюсь на підтримку депутатського корпусу, старост села, бо тільки разом можна досягнути успіху. У кожної людини є свої друзі, прибічники, але є і опоненти, ображені, невдоволені. Якщо ми всі згуртуємося, незважаючи на особисті стосунки, то зможемо гори звернути заради тих, хто для нас збудував усе, що маємо, та заради тих, хто буде продовжувати збагачувати рідний край після нас.

– У Вашій програмі є цікаві моменти. Звернула увагу на плани щодо наповнення бюджету. Яким чином Ви збираєтеся збільшувати його?

– В першу чергу необхідно проаналізувати надходження по тим підприємствам, які уже працюють та сплачують податки, також слід звернути увагу на ті підприємства, які знаходяться на території, але податки сплачують в інші громади, а також слід сприяти створенню нових підприємств та залученню інвесторів. Особлива увага має бути приділена роботі комунальних підприємств громади, використанню майна та землі комунальної власності. Можливо ми відбудуємо такі дороги через наші села, які будуть найкращими в Україні, і будемо брати гроші з усіх вантажівок, які проїзжатимуть по ним. Це я жартую, втім планів багато, не хочу розкривати усі секрети, але повірте, знаю, як поповнити бюджет.

– У Західній Україні багато громад живуть за рахунок інвестування та грантових програм. Ваше ставлення до цього.

– Грантова підтримка місцевих громад міжнародними організаціями та фондами не обмежується Західною Україною. Такі проекти успішно реалізовуються і у нас. Тому особисто моє ставлення позитивне, оскільки, чим більше буде залучено коштів до громади, тим більше проектів на користь людей може бути реалізовано. Головне  в цьому процесі активність і зацікавленість жителів та підтримка місцевої влади. Є приклади, коли у громадах 2-3 людини на постійній основі щодня вивчають пропозиції, беруть участь у програмах, виграють, та цим самим залучають чималі кошти для розвитку сел. Це можуть бути будь-які програми: від залучення жінок до громадського життя до будівництва ЦНАПів, будинків відпочинку, відкриття підприємств.

– У деяких стабільних громадах створюють по десять і більше комунальних підприємств, тим самим забезпечуючи людей роботою, стабільною зарплатою. Яка Ваша думка з цього приводу?

– Я також не виключає цієї можливості. Але вважаю, що не кількість є визначальною, а якість роботи та потреба в певних послугах у жителів громади. Чому б не створити кооператив, який би вирішував усі комунальні проблеми,  питання благоустрою. А інший – з будівництва теплиць та вирощування ранніх овочів та полуниці. Можливо будуть ідеї відкриття перукарні, або салону краси. Треба вивчити можливості та побажання мешканців сіл, щоб разом спланувати вигідний для громади бізнес, з комунальними підприємствами, кооперативами, де будуть робочі місця та гарантована зарплата.

Найголовніше те, щоб ці підприємства працювали ефективно, були багатофункціональними та приносили прибуток в громаду.

– Чомусь у нас на Миколаївщині не розвинена туристична галузь, а поруч, у сусідній, Херсонські області заробляють гроші на «зеленому» туризмі. Збираєтесь підтримувати таку ініціативу?

– Туризм складна і цікава галузь економіки. Для нас зелений туризм – це новий вид діяльності і думаю, що багато хто поки не бачить перспективи в ньому. Херсонська область в першу чергу має морський берег, що не може не сприяти розвитку туризму. Але завдяки поширенню різноманітної інформації серед людей, багато хто вже бачить перспективи розвитку туризму і в нашій громаді. Тому я  вважаю, що туризм повинен розвиватись, але для того, щоб проекти в тому числі, і по зеленому туризму мали успіх, треба спочатку відпрацювати розвиток необхідної інфраструктури: дороги, заклади харчування, заклади тимчасового розміщення, запропонувати цікаві маршрути, інформування населення. І це сприятиме розвитку туризму в майбутньому від чого виграють жителі громади, для яких будуть робочі місця, а громада отримає додаткові надходження. Захочуть, наприклад кілька сімей приймати у себе туристів, завдання влади сприяти цій діяльності і можливо виділити кошти як стартовий капітал для придбання сучасної домашньої техніки (мультиварки, бойлеру, або телевізору), або допоможе в організації ремонту кімнат для розміщення. Родини зможуть заробляти кошти своїми міні-готелями, годувати свої сім’ї. Ми з вами обговорювали створення комунальних підприємств. От уявіть собі, що є теплиці по вирощуванню овочів, або полуниці. Чому б не продавати прямо звідти туристам продукцію: вони б самі зібрали врожай, та ще й побували б на екскурсії. Варіантів безліч.

– У селах Галицинівської ОТГ живуть люди різного віку. Що плануєте робити, аби старшому поколінню було затишно, щоб вони відчували турботу?

– Для таких людей головне, що їх пам’ятають і вони це відчувають. Тому слід створити умови для їх спілкування та реалізації їх потенціалу через створення клубів за інтересами, проведення для таких осіб культурно-освітніх заходів, навчання їх комп’ютерної грамоти. Одиноким та одиноко проживаючим особам забезпечити надання соціальних послуг за потребою силами працівників соціального захисту. Головне, щоб люди похилого віку  відчували турботу влади  про себе.  Приходити до них не один раз на рік з подарунками, а спілкуватися постійно. Вони теж можуть брати участь у змаганнях з настільних ігор, виступати на місцевому радіо, передавати свій досвід. Для них має працювати соціальний транспорт. Треба людині у магазин – завезли, допомогли придбати продукти, привезли додому. Треба до лікаря – будь ласка. Раз на місяць можна і до перукаря звозити, а можливо організувати екскурсію до однолітків у сусіднє село, де разом посидіти за чашкою чаю, поділитися думками. З ними треба розмовляти, не цуратися, не обходити стороною.

– Які плани щодо дітей, їхнього всебічного розвитку, молоді?

– Діти та молодь це майбутнє нашої громади. Тому ця категорія потребує особливої уваги влади. Маю намір створити у кожному селі багатофункціональні молодіжні центри для втілення у життя проектів, отримання грантової підтримки для покращення умов життя населення, для реалізації молодіжних ініціатив. Також планую надавати підтримку молодіжним ініціативам, щодо створення спортивно розважальних комплексів в населених пунктах. Вбачаю необхідність в запровадженні днів, тижнів молодіжного самоврядування, що надасть молоді можливість самостійно готувати пропозиції та брати участь у вирішенні проблемних питань на території громади, відчути себе керівниками установ, підрозділів, старостами, депутатами, сільським головою. Чому рідна громада не може дати дітям та молоді такі самі умови для розвитку, як у місті? У Корабельному районі є плавальний басейн, чому не зробити у нас, щоб шкільним автобусом завозити дітей туди, де він буде розташований. Впевнена, що старшокласники, молодь самі зуміють створити Молодіжну раду, Центр дозвілля, закидають нас ідеями та проектами. Для них можна створити Школу економіки, де б навчали заробляти кошти.

– Не буду запитувати про найближчі плани, це зайве. Задам ліричне питання: якою Ви бачите громаду у майбутньому?

– Щасливі люди – заможна громада. При успішному керівництві, бачу громаду самодостатньою, заможною, яка стабільно розвивається. Люди  впевнені в завтрашньому дні та активно беруть участь в розвитку громади. Сподіваюсь  на те, що можна побудувати острівець добробуту, який стане прикладом для інших громад. Люди будуть прагнути приїхати сюди не тільки на екскурсію, а залишитись тут назавжди.

Бесіду вела Тетяна Одинцова


Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *