Пожежа у полі Миколаївської області, літо 2024 року, фото: Головне управління ДСНС України у Миколаївській області
Сума збитків екології Миколаївської області від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну склала понад 90 мільярдів гривень.
Про це під час брифінгу 17 вересня повідомила головна спеціалістка управління екології Миколаївської ОВА Марина Романенко, передає кореспондент «МикВісті».
— Сума збитків визначається за різними компонентами. Загалом є 7 методик, які розраховуються для води, земельних ресурсів, природно-заповідного фонду. Остаточної цифри немає, бо це плаваючі показники. Але якщо брати за 2023 рік, то це приблизно 90 мільярдів гривень. Але ці дані збільшуються щодня, — сказала Марина Романенко.
Наразі, додала вона, працює робоча комісія ОВА, яка визначає завдану шкоду природі Кінбурнського півострова.
— У нас тривають роботи щодо визначення шкоди, завданої воєнними діями довкіллю Миколаївської області. Проведено низку нарад, є робоча комісія, яка працює з приводу визначення шкоди, завданої на території Кінбурнського півострова. Це заповідні об’єкти: Національний парк «Білобережжя Святослава», Національний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» та ділянки Чорноморського біосферного заповідника. Питання складне, потребує комплексного рішення, оскільки бойові дії тривають, обстріли тривають, але це треба фіксувати. Завдяки даним дистанційного моніторингу науковці національного парку фіксують дати пожеж, площі підраховуються. І це досить така потужна база для подальшого обрахунку шкоди, наприклад, за викиди в атмосферне повітря, — сказала Марина Романенко.
Читайте також статтю «МикВісті» «Побічна жертва: Як війна руйнує екологію півдня та що з цим робити».
Кліматична стратегія Миколаївщини
Нагадаємо, експерти проєкту Європейського союзу APENA 3 працюють над кліматичними стратегіями трьох пілотних областей України: Миколаївської, Івано-Франківської та Львівської. Ці області обрали у якості пілотних ще до повномасштабного російського вторгнення. Їм надають міжнародну технічну допомога з підготовки обласних стратегій з адаптації до зміни клімату. Зокрема, у серпні 2021 року при Миколаївській облдержадміністрації створили робочу групу з розробки стратегії адаптації області до зміни клімату в рамках проєкту APENA 3.
Ще у травні 2023 року вони презентували проміжні результати з оцінки вразливості секторів економіки до зміни клімату на прикладі Миколаївської області. Тоді йшлося, що зміни середньорічних температур в області перевищують загальносвітові показники. Виявилося, що ця тенденція прискорюється протягом останніх 30 років з більш частими та інтенсивними грозами, зливами та шквалами. Водночас, додали там, російська агресія ще більше підвищила ризики виникнення пожеж у степовій та інших частинах регіону.